«Броня», яку можуть не дочекатися… Хроніка одного з епізодів війни

Коли розпочалась широкомасштабна агресія проти нашої держави, патріоти, а особливо ті з них, які на той час були не у війську, але мають бойовий досвід, відправилися захищати країну.

Так сталося і з успішним київським бізнесменом, який сьогодні командує підрозділом у N-ській військовій частині територіальної оборони. Використовуючи власні зв’язки, він домовився з «Благодійним фондом родини Жебрівських» щодо закупки для своїх бійців 50 якісних бронежилетів 4 класу захисту за кордоном, у чому йому взялася допомагати комерційна структура – а саме ТОВ «Українська бронетехніка».

Наступним кроком було перерахування 10.03.2022 року за цей надважливий для захисників України «товар» чималої суми – дев’ятсот сорок тисяч гривень попередньої оплати на рахунки підприємства вітчизняного оборонно-промислового комплексу…

Постачальник запевнив, що максимум до 06 квітня усі «броніки» українські військові отримають в Києві. Здається, що ще треба? Є постачальник, який за його словами, постійно співпрацює з Міністерством оборони України, є передоплата за бронежилети, є дата поставки…

Але ані 06, ані будь-якого іншого квітня поточного року у військовій частині так і не побачили жодного з цих виробів, які, нагадаю, призначені для захисту від уражень вогнепальної та холодної зброї, чи сколкових часток вибухових пристроїв… Чи треба додавати важливість броніків для солдат воюючої проти російського агресора країни, де рахунок людських життів і скалічених війною доль рахується практично хвилинами?

Проведене за зверненням командира вищезазначеного підрозділу журналістське розслідування показало, що станом на 01 квітня з проплачених наперед п’ятдесяти бронежилетів в Україну не було доставлено жодного….

Один з засновників ТОВ «Українська бронетехніка», а також її фінансовий директор підтвердили в телефонній  розмові, що броніки до України не доїхали, мотивуючи це логістичними проблемами… І запропонували повернути кошти – це через понад півтора місяці після їх перерахування, чітко розуміючи, що на фронті потрібні в першу чергу зовсім не гроші… При цьому вони  запевнили, що замовлення обов’язково буде виконано, хоч і з значним запізненням – мовляв, «ми робимо все можливе, ми не думали, що виникнуть такі проблеми з транспортуванням вантажу, ми не знали, що настільки важко працювати з митницями інших країн, де були замовлені броніки і т.п… але максимум 06, але тепер вже квітня, замовлення буде в Києві».

Як ви мабуть здогадалися, ані 05, ані 06 квітня броніки в Києві не з’явилися, а військові, які їх чекають, продовжували воювати практично без особистого захисту… Зате нам пообіцяли якийсь відсоток додаткових бронежилетів, але вже з наступної «партії» – в якості компенсації за порушення термінів доставки на понад півтора місяці… І тут також цікаво, а за чий рахунок ці додаткові «штрафні» броніки будуть нам передані? І коли буде та «партія», якщо ця йде майже із двомісячним запізненням?

І це в тому випадку, що ті бронежилети взагалі існують…

Що ж – насправді – кому війна… Мільйон гривень безпроцентного кредиту на півтора місяці – непоганий гендль, бо ж під час війни отримувати прибутки досить важко – а тут такий шанс… Цікаво, що замовників такого важливого для збереження життя наших бійців «спорядження» під час війни досить багато, – і кожен з них може стикнутися з подібними «постачальниками». Підозрюю, що в «Української бронетехніки» є ще замовники з фронту, які опинились в такий самій ситуації у країні, яка воює?

Отже, представниці «оборонного бізнесу» знов почали запевняти, що терміни постачання від них не залежать, і практично клялися, що у вівторок, 12 квітня чи в крайньому разі у середу, 13 квітня, бронежилети будуть у Львові, і одразу ж -відвантажені на Київ. Ми виїхали до міста Лева зустрічати вантаж, але волонтерка, з якою ми тримали зв’язок щодо цієї поставки, взагалі зникла з ефіру. А вже згадані бізнес-леді розповіли, що вантаж уже нібито у Варшаві, але тепер є проблеми з польською митницею… А наприкінці розмови фінансовий директор київської «Української бронетехніки» заявила, що вона взагалі не в Києві, а «тут недалеко», що броніки (і це вже втретє!!!) 100% прийдуть до Львова, але тепер вже 19 квітня, бо ж у Польщі в суботу-неділю святкують католицьку Пасху, а понеділок – день важкий…

Справді, Бог все бачить. Все і всіх. Але думаю, що відповідати цим «приватним оборудницям» від українського ОПК прийдеться найближчим часом не перед Господом, а перед правоохоронцями.

А поки що бійці, що наразі готуються до зустрічі з «другою хвилєю» рашистів і знаходяться на північ від Києва – продовжують чекати не обіцянок, а броніків.

Як гадаєте, скільки життів українських воїнів могли б врятувати 50 бронежилетів? Задача проста.

Жодного, якщо бійці їх так і не дочекаються.

Понеділок, 18.04.2022.

Андрій Галат,

Заступник керівника Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України

Be the first to comment on "«Броня», яку можуть не дочекатися… Хроніка одного з епізодів війни"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*